Травень 3, 2011 
admin 
Сьогодні, 3 травня, світова громадськість відзначає Всесвітній день свободи преси. Отож, є нагода згадати про стан страв із цим демократичним надбанням на Городоччині Львівської області. А ситуація в районі таки сумна. Особливо, коли згадати, як ставляться не на словах, а на практиці депутати районної ради до незалежних ЗМІ.
Справа в тому, що депутатська більшість “непідкаблучну” пресу – ігнорує і не визнає її законне право на фінансову підтримку, котра у часи всесвітньої кризи актуальна як ніколи. Причому ось уже друге скликання. Головно, через особисту позицію дворазового голови райради В.Полумацканича з соратниками та сателітами, яким вдалося двічі назбирати більшість голосів у представницькому органі, аби залишатися при владі. До того ж з контрольованими ЗМІ. Вочевидь, так спокійніше! Але чи відповідає це засадам демократії, українському законодавству?
На жаль, на Городоччині демократія торжествує тільки для своїх, а визначаючі підтримку ЗМІ закони залишаються лише на папері. Переконався у цьому і часопис “ТЕРЕНИ+”, коли у нелегкі часи світової кризи звернувся до керівництва райради з проханням підтримки. Таке право гарантоване Законом України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”. Були наведені й аргументи щодо демонополізації друкованого слова тощо. Відтак, окремі депутати, ще п’ятого скликання, прагнучи прикрити монополію в інформаційному просторі району, хотіли виправити ситуацію (читай - На Городоччині урівнюють у правах пресу) і звернення часопису”ТЕРЕНИ+” розглядалося райдержадміністрацією, була напрацьована й відповідна програма… Але обранців з такими поглядами виявилося небагато, тому депутатська більшість не визнала навіть наміру підтримки альтернативних ЗМІ. Адже в розумінні городоцьких “демократів”: вільна преса – неконтрольована, а відтак – ворожа! Хоча у депутатів більшості і не було підстав так вважати, але вони вирішили, що краще не бавитися у демократію і, як висловився депутат від ВО “Батьківщина”, голова бюджетної комісії райради п’ятого та її член шостого скликань З.Мислицький: “Підтримати фінансово свою (читай контрольовану), хоча й не з дуже добрим редактором газету”.
Не секрет, що вплив на інфраструктуру районів дістається переможцям виборчих перегонів. Так є скрізь. Городоччина не виняток. Отож, прийшовши до влади, об’єднання політичних сил шляхом кулуарних домовленостей сформувало більшість, яка й отримала контрольний пакет впливу. А точніше – перші особи райради, які здійснюють кадрові розстановки та через підпорядковані ЗМІ формують “потрібну” громадську думка про себе. У цій схемі колишніх “номенклатурників” місця іншим – непідпорядкованим – засобам масової інформації не передбачено. Логіка проста – хай під тягарем кризи вільні ЗМІ закриваються.
Ось така в нас демократія, такі “демократи” і така свобода слова!
Олександр АНДРУЩИШИН.
Категорії: 
Теги: 
