(інтернет-додаток до №3)
У 2005 році на Городоччині на обширах колишнього військового летовища “Черляни” був створений однойменний промисловий парк. Крім іншого, цим кроком передбачалося зберегти від розкрадання ще наявне на той час майно аеродрому. Планувалося для освоєння величезної (понад 521 га) території залучити інвесторів, зокрема й іноземних. Приваблювати мала не лише територія, а й інфраструктура. Для цього був випущений навіть відповідний буклет (на фото). Серед переваг території називалася присутність автотранспортного й залізничного сполучення. Це ж був військовий аеродром із належним під’їздом тощо. Та з часом цікавість до розвитку промпарку у влади зникла. Все, що можна було вивести – вивезли. Решту – продали і допродують. Розпоряджалася конверсійним об’єктом і продовжує це робити Городоцька районна рада, яка прийняла у власність територіальних громад району майновий комплекс летовища. Та от не все прийняла…
З минулого року раніше підведені ще військовими дві залізничні колії, протяжністю 8 км почали демонтувати. Працівники, задіяні при цих роботах, говорили, що ці відтинки колії належать залізниці. Але для чого зривати шпали, якщо вони вже вкладені? Для чого зменшувати привабливість промислового парку для інвесторів? Не зрозуміло.
Торік роботи з демонтажу, можна сказати, проводили акуратно, знімаючи повністю прольот за прольотом. А в цьому році почали різати… Коли автор цих рядків підійшов до бригади, що займалася 17 березня поточного року цим демонтажем (на фото внизу), то почув від старшого спочатку прийнятні речі. Чолов’яга пояснив, що роботи ці санкціоновані керівництвом ПЧ -1 Львівської залізниці, позаяк аеродромні колії є її власністю. Він виконує наказ. Чоловік не представився й спочатку, на цьому варто наголосити ще раз, спокійно пояснював, що залізниці ці “вітки” не потрібні, а вона має за них платити. Кому? За що? Та от коли я дістав фотоапарат, старший, який навідріз відмовився називатися, хоча казав, що виконує свою роботу, наче зірвався. Ніяких знімків! Така реакція сумлінного працівника видалася, м’яко кажучи, підозрілою. Відтак редакція часопису “ТЕРЕНИ+” вирішила з’ясувати законність дій.
Але ПЧ-1 – у Львові. Тому було вирішено взяти коментарі в депутатів та очільників місцевих органів влади. Отож, першим, з ким випало поспілкуватися стосовно колій, виявився депутат райради, колишній перший заступник голови райдержадміністрації В. Павлюк. Його думка була цікавою, адже ще в бутність його при виконавчій владі він досить детально займався промисловим парком. Отож, почувши про що йдеться, він був подивований такими діями залізничників.
- Свого часу, – повідомив пан Василь, – Городоцька районна державна адміністрація просила керівництво Львівської залізниці зберегти наявне залізничне полотно, адже під’їзд до промислового парку мав би бути як для автомобільного транспорту, так і залізничного. Це – логічно! Мене дивує, що зараз цим питанням ніхто з влади району не займається.
При мені депутат передзвонив голові Городоцької райдержадміністрації М. Савці й поцікавився, чому залізничне полотно демонтується. Голова був у той час на нараді. Але, як переповів пан Павлюк, повідомив обранцеві, що райдержадміністрація не поінформована про даний факт, але тепер буде розбиратися.
Тим часом вже за годину авторові цих рядків випало поспілкуватися із головою вже Городоцької районної ради В.Полумацканичем, який повідомив, що про торішній демонтаж колії він знає. Пробував, за його словами, перешкодити цим діям. Навіть залучав працівників райвідділу міліції. Та вже згодом після усної (!) розмови з керівником Львівської залізниці заспокоївся, адже головний залізничник констатував, що залізничне полотно є їхнім, на даний час перебуває у поганому стані, тому буде демонтоване. Але, наголосив пан Полумацканич, його співрозмовник запевняв: щойно виникне потреба – залізничники одразу його відновлять… Дивна розмова, чи не так?!
Автор цих рядків не приховував здивування. І намагався пояснити голові райради, що ані рейки, ані шпали не виглядали ні в минулому, ані в цьому році непридатними й 17 березня поточного року демонтувалися не прольотами, а різалися шматками. І такий спосіб, погодьмось, не зрозуміло для чого псує готові конструкції, відновлення яких у подальшому буде утруднене – ламати не будувати.
Але для чого загалом це робити?!
Голова райради, заспокоюючи мене, запевнив, якщо дії згаданої бригади виглядають не як санкціонований демонтаж, то він звернеться до залізничників знову для пояснення. Отож, доведеться зачекати на їхню відповідь і реакцію райдержадміністрації.
Олександр АНДРУЩИШИН.
Праву сторону,протилежну від рампи, в позаменулому році замінили на нову.Тау ,що вона не була непридатною.Тоді вирішувалося питання створення підприємств. Посилаючись ,припустимо, на корупцфйні наміри окремі персоні від залізниці хочуть поставити протилежну сторону у залежність від себе.Залізниця багата структура- покласти рельси ,зняти для них дрібниця. Важливо заставити звернути увагу на себе.Розвмтокпромислової інфоструктури їм в кишеню нічого не дасть.Воістину патріоти Уераїнм.