Про виноградний кетяг, що ледве влазить у десятилітрове відро мені розповів знайомий. Годі в таке повірити! А особливо, коли зважити, що таких розмірів виноград вирощують не десь на півдні, а в нас, в Городку. Отож, з настанням осені вирішив перевірити правдивість й відправився за вказаною адресою.
Ще з дороги помітив у господі 43-річного городківчанина Володимира Пронька (на фото внизу) багато виноградних кущів. Одні стоять вже без сонячної ягоди, а інші – опустили віття до низу під тягарем ваговитих грон: чорних і білих сортів. Таки правда, подумалося. Але такого грона – на відро – не помітив.
- Цього року погодні умови не сприяли, – пояснює пан Володимир. – Дощі не дали визріти ягоді. А от торік урожай був гарний. Ну, гроно – на відро – може й перебільшення. Та мав екземпляр на кіло вісімсот.
- То ви виноградар?
- Любитель. Займаюся у вільний від роботи час. А працюю кожного дня, будівельником. Та полюбив цю рослину й стараюся давати раду.
Починав, як напевно і усі, з районованих сортів. В мене вони часто хворіли. Доводилося шукати інформацію, як з цим боротися. Пізніше вийшов на людей, які серйозно займаються розведенням винограду. Це зокрема – Іван Когут з Зимної Води. Від нього дізнався, що в наших умовах можна вирощувати не лише Ізабеллу, а й інші, теплолюбні сорти. Хоча й з ризиком. До цього навіть не думав, що південні сорти можуть у нас прижитися І то добре прижитися!
І от вже років шість я вирощую в Городку сонячну лозу південного районування.
- Як починали, з яких сортів?
- Почав з декількох сортів: Надія АЗОС, Кодрянка, Августин, Лора… Потім з’явився в мене – Вікінг тощо.
Фото з архіву Пронька.
- Це чорні сорти?
- В основному. Але маю й білі. Приміром, білий столовий сорт – Подарок Запоріжжя,….
- І як використовуєте ягоди?
- Виноград поділяється на столові й технічні сорти. Столові йдуть на соки, в їжу, а технічні на вина. Виноград вирощую для себе. Роблю соки, вино. Маю винні сорти – Ливадійський чорний, Леон Мійо, Солярис, Мускарис, Каберне Кортіс.
- Тобто за ці шість років кількість сортів у вас збільшилася.
- Пробую, можна сказати, розширювати асортимент. Є ранні, середні та пізні сорти. В нас ще можна приживити ранні та середні, а от пізні не достигають. Не вистачає температурного режиму.
- За вашими спостереженнями, які сорти найкраще пристосувалися до наших ґрунтів та температури?
- Найкраще – Преображеніє, потім Аркадія. Це сорти із Запорізької області. Такого собі пана Загорулька. Україна взагалі лідер за кількістю сортів. Можна назвати також сорт Подарок Запоріжжя. Нормально себе тримає на наших дощах.
Фото з архіву Пронька.
- Важко виростити виноград? Потрібні якісь особливі умови…
- Для столових сортів так…бажано, щоб земля була родюча, а не глина, камінь… далі має значення технологія садіння, підживлення в перші роки. Якщо все дотримуватися, то столовий сорт вже на наступний рік може дати врожай.
А от технічні сорти приживаються і на бідних ґрунтах.
В мене в дворі звичайна чорна земля і то лише на глибину 30 см, а далі суглинок. Вапняку багато, що дуже шкодить. А виноград вибагливий, особливо з південних широт.
- Тобто не кожен приживеться.
- Власне. А загалом буває по-різному. Не всі призвичаюються. Особливий догляд треба під час холодів. На зиму треба накривати, щоб не змерзли. Бажано землею прикопувати. Навіть спеціальні укриття зводити. Якщо соломою, то можуть завестися миші. Будуть гризти. Виноград взагалі примхливий, потребує уваги до себе. Пропустиш день – другий – заросте… треба общипувати, підв’язувати.
Фото з архіву Пронька.
- Тож, як треба правильно садити виноград і коли?
- Нічого нового я не скажу. Виноградарі знають, що садити лозу слід весною і вже з корінцями на глибину 30-40 см,попередньо удобривши грунт. Для цього з осені заготовлюються лози. І десь в кінці лютого висаджуються на вкорінення. Це приживлення триває десь півтора місяці. А в грунт висаджується в травні. Усе просто!
Та у подальшому до винограду потрібна увага й турбота. Якщо це буде, той рослина віддячить.