Напередодні ювілею Незалежності редакція районного часопису Городоччини “ТЕРЕНИ+” зробила бліцопитування краян, поставивши запитання: які втрати і здобутки відчули вони, живучи два десятки років у незалежній Україні?
Відверто кажучи, відповіді охочих висловити думку – не здивували. Приголомшило інше! Виявилося, що більшість потенційних респондентів ще боїться публічно говорити про політику. Такого ми – на 20-му році свободи – не очікували. Зрештою, були й хоробрі…
Любомир СВІТЕНКО, краєзнавець.
- Головним здобутком, вважаю, саме відзначення Дня незалежності. Повернення історичної пам’яті. Приємно, що на 20-му році незалежності в районі таки гідно вшанували подвиги козацьких військ Хмельницького під Городком.
До найбільших втрат відношу ситуацію з українською мовою. Телебачення, радіо не стоїть на засадах її розвитку. Діячі зі столиці так і не навчилися показувати приклад використання державної мови. Бачити це і чути – гірко!
Сергій КАЗАКОВ, підприємець.
- З позитивного я б виділив насамперед Помаранчеву революцію. Демократію, яка була до приходу Януковича до влади. Приємно, що український дух поширюється і на схід нашої держави, що число українців, орієнтованих на Європу, невпинно зростає.
До втрат відніс би теперішні спроби утвердження авторитаризму в Україні. На жаль, за два десятки років паростки диктатури не викорінили остаточно із свідомості політиків. От і доводиться констатувати, що скочуємося в бік Росії, переймаючи найгірше: диктатуру та цензуру.
Володимир РОЖАК, підприємець.
- Отримання незалежності 20 років тому дозволило українській нації себе сформувати, повернути власну символіку. Немає утисків, що були за союзу, зокрема у віросповіданні. В Україні є свобода слова – це дуже важливо. А головне – кожен тепер може вільно займатися бізнесом. І не бути залежним від того чи іншого роботодавця.
До втрат відніс би відсутність на 20-му році Незалежності єдності. Гадаю, коли б менше було чвар – ми б досягли більшого за два десятки літ і з нами рахувалися б, адже в консолідації народу – сила!
Галина ВІРАК, працівник газового господарства.
- З позитивного можна назвати те, що відкрилися кордони, завдяки чому наш світогляд розширився. Можемо порівняти теперішнє життя там і тут. Відкритість дала можливість молодим отримати порівняно дешеву освіту в нас і реалізувати свої знання там, бо за кордоном більша оплата праці. До речі, там краща турбота за старшим поколінням. Якщо за великим рахунком, то на сьогоднішній день народжувати краще в нас, але жити – “за бугром”. Та не втрачаємо надії, що з часом стане жити ліпше й в нас в Україні.
Про негатив говорити не хочу, адже не все так погано… Зрештою, нам би мудріших керівників у владі.
Петро ГАКІВНИК, військовий пенсіонер.
- До здобутків відніс би факт повернення нашої символіки та її утвердження. Це – дуже добре! Незаперечним досягненням є свобода слова. Сьогодні, говорячи з вами, не боюся ні КГБ, ні СБУ. Хай щоб ми не говорили – а жити стало краще!
Та ці досягнення нівелюють теперішні негаразди. В першу чергу – корупція. Куди б не зайшов: чи то в поліклініку, чи то у лікарню, чи то у школу, чи то в інститут чи університет … Якщо не заплатиш – нікуди не пройдеш. В будь-якому офісі, чи конторі мусиш давати хабар.
Збирав думки Лесь СВЯТКОВИЙ.
Фото автора.