За попереднім законом про вибори до органів місцевого самоврядування виборчий процес тривав 90 днів, за теперішнім – 45. “Відтак на плечі членів виборчих комісій звалиться подвійний тягар: за коротший термін зробити ту ж саму роботу”, – вважає діючий (до призначення нового) голова Городоцької територіальної виборчої комісії Тарас Окрепкий (на фото), з яким кореспондент редакції “ТЕРЕНИ+” зустрівся нещодавно, аби уточнити календарний план виборів та особливості теперішнього законодавства.

- Пане Тарасе, як оцінюєте норми сучасного законодавства про місцеві вибори?

- В цілому закон – нормальний, – робить висновок пан Окрепкий. – Та є деякі норми, які, м’яко кажучи, нелогічні. Насамперед, невиправдані дуже стислі терміни. Тобто членам комісій буде дуже важко працювати. По-друге, не витримує критики норма, згідно із якою міських голів можуть висувати виключно місцеві організації па-ртій. А чому не громадські організації, чому не може людина самовисунутися? Таке право гарантоване Конституцією, але в даному законі проігноровано. Скажіть, господарка має партійність? Ні! А якщо претендент в кандидати не хоче мати справи з якоюсь політичною силою, то що…

Не поділяю й позиції щодо скасування підписних листів. Раніше претендент в кандидати мав назбирати певну кількість підписів виборців. І це – нормально, адже збирати підписи потрібно на зустрічах з людьми. Відтак кандидат у депутати йде в народ, а виборці бачать, кого обиратимуть. Кандидату чи партосередку, які не мають довіри, не дадуть своїх підписів. Підписи – це бар’єр від випадкових людей.

Загалом, на мою думку, теперішня редакція закону сильно послаблює роль органів місцевого самоврядування, адже за діючими нормами вони не мають права формувати виборчі комісії. Не зрозуміла й процедура оскарження виборів.Та немає ради на то.

- Тарасе, як виглядає календарний план заходів, які визначатимуть строки та процедуру висування, організації голосування тощо.

- Ну, розпочну з того, що сам виборчий процес стартує з 11 вересня. З цього часу розпочинаються подання в ЦВК на членів тервиборчкомів, які повинні бути зроблені до 15 вересня. До 19 вересня місцеві організації партій повинні подати списки претендентів у виборчі дільниці. До 25 вересня ТВК повинна утворити виборчі дільниці, а до 28 вересня – округи. З 27 вересня по 2 жовтня партійні організації проводять збори з висунення претендентів на депутатські крісла, на голів сіл, селищ та міст.

До 4 жовтня тервиборчкоми реєструють претендентів. Відтак після реєстрації кандидати відкривають свої виборчі фонди й розпочинають агітацію, яка триває з наступного дня після реєстрації й до п’ятниці перед днем виборів.

- Тарасе, уточніть, за теперішнім законом бажаючі можуть одночасно балотуватися у ради яких рівнів?

- Претендент в депутати може бути висунутий в одну раду як за списками, так і в мажоритарному окрузі. Причому, якщо він балотується у міську раду, то його повинна висунути міська організація тієї чи іншої партії, якщо у районну, то районна.

- На завершення, скажіть, чи вітаєте зміни до виборчого закону, прийняті 30 серпня Верховною Радою?

- Я переконаний, що виборець повинен щодня бачити діяльність партійних організацій, їх осередків на місцях. Знати, хто є їх членами, чи мають вони авторитет. Загалом, чим займаються партійці, окрім виборів. Відтак принцип про участь у виборах тих осередків, що зареєстровані за рік до виборів – був правильним. Тому мені шкода, що ця норма була виключена.

Погодьмось, кожен з нас віддаючи голос, повинен мати впевненість, що партія, яку він підтримав, не зникне після виборів, а разом з нею усі обіцянки. Я гадаю, що партії повинні мати постійний електорат й працювати над його нарощуванням. Тоді пропорційна система обрання буде виправданою. А не такою, як зараз…

Розпитував

Олесь МАНДАТ.

Рекомендуємо

• Немає схожих публікацій