Перед новим роком перевізники Львівщини в котре підняли питання повернення державою коштів за перевезення ними пільгових категорій громадян. У Львові, якщо вірити перевізникам, влада перестала компенсувати й не заклала для цих потреб коштів у бюджет наступного року. Звідси й погрози перевізників обмежити перелік пільговиків. Конфлікт цей в більшій мірі надуманий, адже ніхто не веде об’єктивного обліку пасажирів, зокрема й пільгових категорій, відтак ніхто не може назвати й об’єктивних сум для відшкодування, адже ніхто не рахує. Влада вважає цифри перевізників надуманими, а перевізники скаржаться на недофінансування й шантажують пільговиків.

Що ж очікує з 1 січня мешканців району, котрі мають право на пільгове перевезення? З таким запитанням ми звернулися до керівника управління соціального захисту населення Городоцької РДА Світлани Кошель.

- Насамперед мушу погодитися, що об’єктивного обліку пасажироперевезень немає. Звідси й непорозуміння. Так, це проблема, яку керівництву району доводиться вирішувати чи не кожного року. До сьогодні ситуацію вдавалося втримати в законних рамках. Тобто не порушувати прав ані пільговиків, ані перевізників. Саме завдяки постійному діалогу з перевізниками. Як приклад, можу згадати, що в першій половині 2019 року між адміністрацією району й дев’ятьма перевізниками був укладений меморандум на сім місяців, згідно з яким їм треба було повернути 600 тис грн. Тобто була досягнута домовленість і про суми відшкодувань.

- Уточню. Ця сума була повернута повністю?

- Так. На сьогодні район не має зобов’язань. Більше того, на наступний рік в районному бюджеті теж закладено кошт.

- Скільки?

- 800 тис грн. Але… Я хочу висловити свою думку. Насамперед, що всі відшкодування мають бути прозорими. А облік пасажиропотоку має бути теж правдивим. Тому перш ніж вимагати відшкодувань за перевезення пільгових категорій, перевізники мають вести нормальний облік пасажиропотоку. І тоді ми побачимо, який відсоток пільговиків здійснює поїздки.

- А яким чином?

- Ну, не знаю… Встановити якість прилади… Є ж потрібні для цього прилади обліку. Зараз чуємо про валідатори для зчитування карток чи смартфонів тощо. Розумієте, в світі якимось чином ця система діє. І, на мою думку, перевізники повинні знати усі досягнення у цій сфері. Й пропонувати, відповідно до наших реалій, відповідні пропозиції.

Така моя думка. Хочу також нагадати, що управління соцзахисту може лише відшкодовувати кошти. Як громадянин, можу висловити думку, що лише за наявності правдивого обліку, можна висловлювати якісь претензії з одного та іншого боку. І не інакше. Треба розуміти перевізників: пальне, запчастини, збільшення зарплатні. Зрозуміло! Але я особисто не бачу, щоб зараз їздила така кількість пільговиків. Тому що пенсіонери вже не користуються пільговим перевезенням, інваліди загального захворювання (кого найбільше) теж позбавлені в певний період такої можливості й інші категорії. Тобто залишається не така велика кількість. А претензії зростають.

Так, до цього часу в нас був меморандум. 600 тисяч ми виплатили, розділивши між дев’ятьма перевізниками. На наступний запланували 800 тис. до того ж звернулися до органів місцевого самоврядування з проханням долучити до відшкодувань за своїх пільговиків.

- Підсумовуючи сказане. Кошти на 2020 закладено, але меморандуму не підписано?

- Саме так. Кошти є. Отож треба говорити з перевізниками. Але має бути об’єктивний облік (прилади), об’єктивні відшкодування. І тільки за таких умов можуть висловлюватися претензії. Сподіваюся, на порозуміння. Перевізники звернуть увагу на світовий досвід, почнуть впроваджувати прилади обліку і тоді в нас жодних проблем не буде.

Рекомендуємо

• Немає схожих публікацій