ВИДІЛЕННЯ ЧАСТКИ У СПІЛЬНІЙ СУМІСНІЙ ВЛАСНОСТІ

Наші читачі цікавляться щодо процедури поділу житлової площі між співвласниками квартири та її приватизації. Щоб взнати особливості такого процесу, ми звернулися у Городоцьке районне управління юстиції до головного державного виконавця ВДВС Юрія КОПИТКА (на фото), який роз’яснив порядок виділення частки у спільній сумісній власності.

- Проблема даного питання, – зазначив держвиконавець, – виникає якщо ви співвласник квартири на праві спільної сумісної власності. Отже, за таких умов ви не можете ні виділити свою частку майна в натурі (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 р. № 15), ні подарувати своїм дітям, ні залишити її у спадок (бо не визначений розмір частки у праві спільної сумісної власності на майно). Але якщо якимось чином визначити частки, то право власності змінюється зі спільної сумісної на спільну часткову власність.

Слід пам’ятати, що майно, яке перебуває у спільній сумісній власності, може набути статусу спільної часткової власності після виділення в ньому часток. Вони можуть бути виділенні за домовленістю сторін чи в судовому порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 372 ЦКУ в разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. А отже, таке майно набуває статусу майна спільної часткової власності.

Для захисту інтересів власників інших часток у спільному майні законодавцем визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 362 ЦКУ в разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Виділ частки майна, що знаходиться як у спільній частковій, так і в спільній сумісній власності, регулюється ст. 364 ЦКУ –  співвласник має право на виділ частки майна в натурі, і якщо такий виділ зі спільного майна не допускається законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 ЦКУ), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Треба отримати згоду співвласника на одержання такої компенсації (краще нотаріально посвідчити згоду, зазначивши в ній умови, на яких співвласник отримує компенсацію та відмовляється від своєї частки в майні на користь іншого або тих власників, у власності яких майно залишається).

Також співвласники можуть укласти договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна, який має бути посвідчений нотаріально. На практиці з метою виділення частки в натурі широко застосовують судові позови.

У Постанові Пленуму ВСУ “Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” від 04.10.1991 р. № 7 зазначено: “При вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що виходячи зі змісту ст. 115 ЦКУ це можливо, кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру)”. Для виділення частки потрібна технічна можливість переобладнати приміщення в ізольовані квартири (виділення в натурі).

Для втілення практичного механізму реалізації вказаних норм Цивільного кодексу України Міністерство з питань житлово-комунального господарства України наказом від 18 червня 2007 року № 55 затвердило Інструкцію про проведення розподілу, виділу і розрахунку часток об’єктів нерухомого майна (далі — Інструкція). Даним нормативно-правовим актом визначається порядок проведення робіт з розподілу, виділення та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна, крім земельних ділянок. Інструкція використовується бюро технічної інвентаризації (БТІ) при підготовці проектних документів відносно можливості проведення робіт з розподілу, виділення і розрахунку часток об’єктів нерухомого майна. Встановлено, що розподіл і виділення частки в натурі здійснюється у відповідності до законодавства із наданням Висновку стосовно технічної можливості розподілу об’єкта нерухомого майна або Висновку відносно технічної можливості виділу в натурі частки з об’єкта нерухомого майна

Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд має право за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування житловим будинком може бути встановлений і для учасників спільної сумісної власності.

За неможливості виділу частки в натурі або встановлення порядку користування будинком власнику частки за його згодою присуджується грошова компенсація. Її розмір визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди – судом на підставі дійсної вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий у даному населеному пункті чи в даній місцевості. Для визначення такої вартості за необхідності призначається експертиза.

Якщо частка у спільній власності на будинок є незначною і не може бути виділена в натурі або за особливими обставинами сумісне користування неможливе, а власник у будинку не проживає і забезпечений іншою житловою площею, суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і за відсутності згоди власника, що виділяється, зобов’язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку.

Бувають випадки, коли при поділі будинку в натурі учасникам спільної часткової власності може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їхньої частки у праві власності.

У тих випадках, коли для поділу необхідно переобладнати та перепланувати будинок, він здійснюється за наявності дозволу виконкому місцевої ради (ст. 152 Житлового кодексу України).

При поділі житлового будинку суд зобов’язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку виділяється, яку частку в майні вона складає, а також які підсобні будівлі передаються власнику.

Таким чином на заключення встановимо, що для здійснення операції з нерухомим майном, що знаходиться у спільній частковій або спільній сумісній власності, потрібно для початку визначити розмір своєї частки. Далі зареєструвати свою частку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Отримавши правовстановлюючі документи, ви зможете без перешкод реалізувати своє право власності на належну вам частку.

Записав Лесь ВИКОНАВЕЦЬ.

Рекомендуємо

• Немає схожих публікацій