Щедро всипаний цьогоріч сніг – гарний атрибут зимових свят. Та з наближенням весни не один газда розмірковує, якими темпами танутиме увесь цей “врожай”. Не випускають з виду цей процес і відповідні служби, зокрема райвідділ МНС. Починаючи з середини січня, працівники служби цивільного захисту двічі навідувалися у віддалений куток Городоччини – село Монастирець -, де традиційно зберігається велика загроза повеневих ускладнень, адже селом протікає ріка Дністер, а за декілька кілометрів – Бистриця… Словом, ця місцина підкидає сюрпризи осілому люди не один рік і не лише на весну. Як повідомив заступник начальника відділу-начальник СДПЧ-23 В.Максимів (на фото), наразі нічого не викликає тривоги, та об’єм робіт, який планувався до виконання ще у минулому році так і не завершено. А це лише посилює вірогідність серйозних ускладнень у випадку повені. Крім цього, “еменесники” відчувають брак відповідного обладнання. Та готуються таки до боротьби із можливим натиском стихії.

- Тримати ситуацію під контролем, – запевняє пан Максимів, – діяти на випередження – це ті завдання, які щорічно в аналогічних випадках ставить перед собою районна служба МНС. Особлива увага наприкінці ось таких багатосніжних зим приділяється стану готовності пропуску льодоходу в зоні відповідальності експлуатаційної частини №2 Мостиського управління водного господарства. Днями ми відвідали вже вдруге з початку року село Монастирець. Аналізували на місці стан справ. На жаль, доводиться констатувати, що є проблеми. Так, нами зафіксовано просідання гребеня та мокрого й сухого відкосів лівосторонньої дамби ріки Верещиці в районі села Грабино. Біля села Тершаків розрита на півтора метри ділянка нижче захисної дамба на ширину 12 м. Автомобільні залізобетонні мости в селах Монастирець та Тершаків не збудовані. Трубчатий регулятор в тому ж Тершакові не функціонує належно, є тріщини на його залізобетонних плитах. Біля мостів у селах Мости та Монастирець ріки не очищені від кущів і сторонніх предметів тощо.

- Торік, здається, роботи із захисту прилеглих до Дністра сіл проводилися.

- Наскільки мені відомо, у 2009 році фактично всі заплановані кошти для експлуатаційної дільниці №2 були освоєні, зокрема здійснено насип дамби, що захистить Монастирець від великої води, довжиною 4,6 км, відремонтовано насосний агрегат з шести діючих. Придбано додатково понад тисячу мішків під грунт, яких вже зараз є майже 11 тисяч.

На даний час працівники ЕД №2 цілодобово чергують на насосних станціях в селах Грабино та Поляна. Мають укладені угоди з райавтодором та ТзОВ “Агрошляхбуд-32” про виділення техніки на випадок паводка.

- А яка готовність у райвідділу МНС?

- Ми загалом готові діяти в екстрених умовах. Але відчуваємо навіть зараз недостатність паливно-мастильних матеріалів, коштів на їх придбання, маємо лише два плавзасоби, обмежена кількість сокир, лопат – тільки є одна бензопила! – відсутні костюми Л-1. Не маємо екскаватора та коштів на ремонт бульдозера.

- Пане Володимире, якщо станеться лихо й села опиняться у воді, чим рятуватимете мешканців?

- Під час повені бракуватиме багато чого. Та діятимемо не самі. Власне про свої потреби ми постійно інформуємо вищі інстанції. Ще одна нагода буде нагадати 16-17 лютого, коли Львівщина проводитиме протипаводкові навчання, зокрема і в нашому районі. Під час цієї перевірки власне і виявляться слабкі ланки. Думаю, вони стосуватимуться не злагодженості дій нашого підрозділу, а саме браку матеріально-технічної бази. Зрештою, побачимо. Зі свого боку ми готові до скоординованих дій усіх служб району у таких випадках.

Записав

Андрій ПОЛЕВИЧ.

Рекомендуємо

• Немає схожих публікацій